- розклинювати
- —————————————————————————————розкли́нюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розклинювати — юю, юєш, недок., розклини/ти, ню/, ни/ш, док., перех. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що небудь … Український тлумачний словник
розклинення — я, с. Дія за знач. розклинити, розклинювати … Український тлумачний словник
розклинити — див. розклинювати … Український тлумачний словник
розклинювання — я, с. Дія за знач. розклинювати … Український тлумачний словник
розклинюватися — юється, недок., розклини/тися, ни/ться, док. 1) Розщеплюватися від забитого клину. 2) тільки недок. Пас. до розклинювати … Український тлумачний словник
розщеплювати — 1) = розщепити (розділяти на частини вздовж чого н.), розколювати, розколоти, колоти, розчахувати, розчахнути; розклинювати, розклинити (клином) 2) див. ділити I … Словник синонімів української мови